Гідрографічна мережа Волинської області представлена річками двох великих басейнів: Прип’ять і Західний Буг. Близько три четвертих площі області займає водозбір річки Прип'ять (басейн Чорного моря) - 15748 км2 на території Волинської області, який відноситься до району басейну річки Дніпро (М5.1) суббасейн річки Прип’ять (М5.1.4). Довжина 775 км (на території Украіни — 261 км), площа басейну 121 тис. км2. Бере початок поблизу с. Голядина Любомльського району Волинської області.
До басейну р.Прип’ять належать 101 річка довжиною від 10 до 50 км, п’ять – від 50 до 100 км і чотири (Прип’ять, Турія, Стохід, Стир) – понад 100 кілометрів. На сучасних картах Прип’ять бере початок поблизу с. Будники Шацького району.
Річка Прип'ять протікає по території Волинської, Рівненської та Київської областях в межах України а також по території Білорусі. Річка є найбільшою за площею басейну, довжиною і водністю, права притока Дніпра (впадає в Київське водосховище).
Клімат помірний, вологий, з м’якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною і осінню.
Геологія та гідрогеологія. Територія Волинської області розташована у межах Волино-Подільської окраїни Руської (Східно-Європейської) платформи, фундамент якої складений інтенсивно дислокованими кристалічними породами протерозою (гранітами, гранодіоритами, граносієнітами, біотитово-амфіболітовими сланцями та ін.).
Геологічна будова характеризується великим різновидом, яка обумовлена розміщенням її в межах двох геологічних структур: Волино-Подільської плити і Галицько- Волинської западини.
Рівнинність рельєфу з невеликими плоскими зниженнями, близькість грунтових вод до поверхні землі і слабкий стік призводять до заболочування території басейну. Тому в області широко поширені заторфовані поверхні низинних рівнин.
Специфікою суббасейну Прип’яті є те, що вона розташована в межах п’яти областей, а також на території Республіки Білорусь. Природною специфікою суббасейну Прип’яті є те, що його українська частина розташована у верхів’ях басейну і саме тут в основному формується хімічний склад води та значна частина стоку. Верхів’я річки Прип’ять (72 км) являється магістральним каналом найбільшої в Європі Верхньо-Прип’ятської осушувальної системи.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №103 від 03.03.2017 року затверджено межі районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок.
В додатку 44 представлено картосхему водогосподарська ділянка - р. Прип’ять від витоку до державного кордону (код М5.1.4.40)

Опис межі
Точка на картосхемі
|
Лінія державного кордону, населений пункт
|
Район
|
Область
|
2
|
с. Неньковичі
|
Зарічненський
|
Рівненська
|
3
|
с. Парська
|
Зарічненський
|
Рівненська
|
4
|
с. Лисичин
|
Зарічненський
|
Рівненська
|
5
|
с. Озерці
|
Володимирецький
|
Рівненська
|
6
|
с. Галузія
|
Маневицький
|
Волинська
|
7
|
с. Довжиця
|
Маневицький
|
Волинська
|
8
|
с. Мильськ
|
Рожищенський
|
Волинська
|
9
|
с. Тихотин
|
Рожищенський
|
Волинська
|
10
|
с. Веселе
|
Луцький
|
Волинська
|
11
|
с. Війниця
|
Локачинський
|
Волинська
|
12
|
с. Білин
|
Володимир-Волинський
|
Волинська
|
13
|
с. Куснища
|
Любомльський
|
Волинська
|
14
|
с. Заліси
|
Ратнівський
|
Волинська
|
15
|
с. Жиричі
|
Ратнівський
|
Волинська
|
16
|
с. Межисить
|
Ратнівський
|
Волинська
|
17-1
|
державний кордон із Республікою Білорусь
|
|
|
В додатку 47 представлено картосхему водогосподарська ділянка - р. Стир у межах Волинської області
(код М5.1.4.43)

Опис межі
Точка на картосхемі
|
Населений пункт
|
Район
|
Область
|
1
|
с. Довжиця
|
Маневицький
|
Волинська
|
2
|
с. Хорлупи
|
Ківерцівський
|
Волинська
|
3
|
с. Острожець
|
Млинівський
|
Рівненська
|
4
|
с. Боремець
|
Млинівський
|
Рівненська
|
5
|
с. Софіївка
|
Горохівський
|
Волинська
|
6
|
с. Пустомити
|
Горохівський
|
Волинська
|
7
|
с. Коритниця
|
Локачинський
|
Волинська
|
8
|
с. Войнин
|
Локачинський
|
Волинська
|
9
|
с. Веселе
|
Луцький
|
Волинська
|
10
|
с. Тихотин
|
Рожищенський
|
Волинська
|
11
|
с. Мильськ
|
Рожищенський
|
Волинська
|